Автор: wp_admin

Фонд Промприлад бере участь у проєкті «Підтримка швидкого економічного відновлення українських муніципалітетів» (SRER). Проєкт фінансується урядом Німеччини та впроваджується Програмою розвитку ООН (UNDP) в Україні.

Представники 12 цільових муніципалітетів мали можливість вивчити досвід Промприладу у створенні та управлінні центрами підтримки бізнесу. Протягом шести тижнів учасники навчались:

• Розробляти та впроваджувати ефективні стратегії для своїх бізнес-просторів.
• Оптимізувати операційні процеси та керувати проєктами.
• Налагоджувати партнерські відносини з зацікавленими сторонами.
• Застосовувати дієві маркетингові інструменти та просувати свої послуги.
• Ефективно управляти фінансами та залучати кошти.

Ця комплексна програма навчання має на меті надання муніципалітетам знань та практичних навичок, необхідних для створення бізнес-просторів та розробки стратегій розвитку бізнесу на їх основі.

 

 

Проєкт охопив як великі обласні центри: Луцьк, Рівне, Житомир, Чернігів, Тернопіль, Хмельницький, Вінниця та Івано-Франківськ, так і відносно невеликі міста: Звягель, Стрий, Сміла та Лозова. У цих містах вже активно ведеться робота над створенням інноваційних майданчиків для підтримки підприємців-початківців, мікропідприємців та представників креативних індустрій.

Ось деякі приклади того, як завдяки проєкту змінюється локальний бізнес-ландшафт:

• У Рівному планують реконструкцію комунального приміщення, де облаштують новий центр підтримки підприємців-початківців, 2 шоуруми для харчових продуктів та непродовольчих товарів, а також виставкову зону та простір для ЦНАПу.
• Підприємці Луцька, що працюють у сфері послуг (ІТ, фінанси тощо), матимуть доступ до подієвого простору, який буде створено шляхом реставрації комунального приміщення колишнього кінотеатру «Батьківщина».
• У Хмельницькому створюється простір ProModni, який стане осередком для розвитку текстильної промисловості, модної індустрії та торговельно-економічного сектору. Тут підприємці зможуть отримати доступ до бізнес-простору та брати участь у мережевих подіях, що сприяють співпраці та обміну досвідом.
• Завдяки проєкту Стрий відкриє двері нового «Бойківського бізнес-центру», де збиратимуться підприємці-початківці з різних галузей. Тут їм будуть доступні R&D лабораторії та майстерні, навчальні приміщення, переговорні кімнати, а також майданчик для тренінгів, стартап-школи та B2B-зустрічей.
• У Звягелі відкриється центр, орієнтований на МСБ та ветеранські бізнеси. Тут підприємці зможуть співпрацювати з ветеранами після їхньої перекваліфікаці, отримати доступ до консультацій (з акцентом на потреби підприємців), навчання (зокрема, ІТ-навички), а також брати участь у міжсекторальних заходах (хакатони з університетами) та у інших ділових подіях.
• Івано-Франківськ стане осередком розвитку для мікро- та малих підприємств, а також представників креативних індустрій. У реконструйованому Палаці Потоцьких їм будуть доступні виставкові та подієві простори, коворкінг, артлабораторія та офіси. Підприємці зможуть пройти бізнес-навчання, отримати консультації та взяти участь у профільних майстер-класах.

Завдяки цьому масштабному проєкту муніципалітети забезпечують умови для розвитку підприємців, стимулюють інновації та сприяють економічному зростанню в регіонах країни.

 

 

 

Окрім бізнес-центрів проєкт також підтримує розвиток іншої інфраструктури, що сприятиме підприємництву у цільових громадах, зокрема: 

• Інфраструктура водопостачання:
  Чернігів планує реконструювати водопровід, щоб забезпечити безперебійне водопостачання для 35 підприємств та 42 тисяч жителів. Сміла має на меті підтримати малий та середній бізнес через улаштування понад 1000 м водопровідних мереж. Лозова проведе реконструкцію напірного колектора, що забезпечить стабільне функціонування системи водовідведення, критично важливої для понад 33 тисяч мешканців та 189 підприємств громади. 
• Виробничо-навчальна інфраструктура:
  Житомир прагне підтримати релокований бізнес та створити нові робочі місця завдяки «Лабораторії підприємництва» — муніципального простору для односерійної та дрібносерійної обробки різних матеріалів, прототипування продукції, а також виготовлення 3D-виробів.
  У Тернополі планується створення «Open Space Тернопіль», який обʼєднає в собі коворкінг, студії промислового дизайну та урбаністики, а також тренінговий центр. Це допоможе підтримати ветеранський бізнес та стартапи.
  Вінниця реалізує ініціативу зі створення «Інноваційно-технологічного парку Кристал». Цей проєкт покликаний створити умови для відновлення та розвитку бізнесів, зокрема й релокованих.

Для забезпечення ефективності проєктів на їхній фінальній стадії кожна громада проходитиме декілька обов’язкових етапів. Зокрема буде проведено серію консультацій з експертами для формування управлінської та фінансової моделі функціонування просторів. Також муніципалітети залучатимуть локальні бізнес-спільноти та громадянське суспільство для спільної розробки стратегії сталості новоствореної інфраструктури.

 

 

Разом з командою Промприладу громади визначають ті кроки, які допоможуть їхнім проєктам залишатися релевантними для громади та максимально стійкими до можливих ризиків.

Реалізація учасниками власних проєктів матиме значний позитивний вплив на їхні громади. Успішна діяльність центрів підтримки бізнесу сприятиме покращенню інвестиційної привабливості громад, зростанню доступу до участі у грантових програмах та залученню інших джерел фінансування, а також розвитку малого та середнього бізнесу, креативних індустрій та підтримці ветеранських бізнесів.

Це лише деякі з очікуваних результатів реалізації проєкту. Впевнені, що його успішна реалізація матиме довгостроковий позитивний вплив на громади. 

 

 

Статтю створено фондом «Промприлад» у межах проєкту «Підтримка швидкого економічного відновлення українських муніципалітетів» (SRER), що реалізується Програмою розвитку ООН (UNDP) в Україні за підтримки проєкту міжнародної співпраці ReACT4UA («Застосування та імплементація Угоди про асоціацію між ЄС та Україною у сфері торгівлі»), який фінансується урядом Німеччини та реалізується німецькою федеральною компанією Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH. 

 

Думки, висновки чи рекомендації, викладені в цьому документі, належать авторам/-кам та упорядникам/-цям і не обов’язково відображають погляди уряду Німеччини, GIZ, UNDP або інших агенцій ООН.

«ПОЛЕ» — Центр розробок та продуктового дизайну, який займатиме площу 1200 м² та включатиме відкриті майстерні, R&D офіси, лабораторії, коворкінг, майданчик для проведення тематичних подій.

 

Відкриття «ПОЛЕ» відбудеться 12 липня о 18:00 на Промприладі. Проєкт обʼєднав весь досвід і любов до розробок в одному великому просторі, де буде все необхідне, щоб допомагати ідеям та продуктам зростати: люди, обладнання, сприятливе середовище. Тут буде цікаво всім: виробникам, бізнесам, майстрам, науковцям і просто допитливцям.

 

 

У програмі:

• екскурсія простором «ПОЛЕ»;
• знайомство з резидентами та їхніми проєктами;
• експозиція розробок та продуктів МЕТАЛАБ, створених в Україні колегами та друзями;
• благодійний ярмарок;
• відкриті воркшопи;
• вечірня музична програма.

Чекаємо на вас 12 липня о 18:00 (пʼятниця). Подія безоплатна за попередньою реєстрацією.

 

«ПОЛЕ» — проєкт міської лабораторії МЕТАЛАБ. ПОЛЕ стало можливим завдяки співпраці з міжнародними організаціями та програмами USAID, GIZ, IM Swedish Development Partner, Distributed Design Platform, а також стратегічній співпраці з інноваційним центром Промприлад.

Простір отримав всебічну підтримку та фінансування в межах проєкту «Нова економіка Івано-Франківська», який фінансується Європейським Союзом у межах програми «Мери за економічне зростання».

Вже 12 липня на Промприладі запрацює простір «ПОЛЕ» — центр розробок та продуктового дизайну. Запуску такого масштабного проєкту передувала системна й багаторічна праця команди урбаністичної лабораторії METALAB. Упродовж 7 років платформа досліджувала потенціал міста, втілювала якісні ініціативи, підтримувала місцевих виробників та залучала франківців до спільнотворення. Результатом роботи команди стали дієві моделі, що нерідко переростали в окремі масштабні проєкти.

Сьогодні METALAB можна побачити в ефірах CNN та на сторінках впливових світових видань про архітектуру на дизайн. Організація підтримує сталі іноземні партнерства та отримує відзнаки у міжнародних конкурсах у сфері створення житла. Керівниці METALAB представляли Україну на виставках за кордоном, зокрема на Венеціанському й Тбіліському бієнале архітектури та Берлінській конференції з відновлення України. Минулого року METALAB стали учасниками європейської платформи LINA, яка об’єднує інституції, що займаються розвитком архітектури та урбаністики.

Сьогодні розповімо про METALAB як про потужну організацію, яка починала свій шлях як проєкт урбаністичного напряму платформи «Тепле місто». А сьогодні організація пройшла довгий шлях та стала впізнаваною в Україні та поза її межами. Ділимося історією про платформу, спроможну гуртувати людей та змінювати міський простір на краще.

 

МetaLab як частина «Теплого міста»

Станом на 2018 рік METALAB функціонувала як проєкт урбаністичного напряму платформи «Тепле місто». Координували напрямок Анна Пашинська та Анна Доброва — талановиті архітекторки, які навчалися у Відні та вирішили повернутися, щоб розвивати міський простір Івано-Франківська.

Поступово до проєкту почали долучатися дизайнери, митці, дослідники, урбаністи, соціологи та винахідники. Професійна спільнота зростала, а з нею — знання та амбіції її учасників.

 
На запрошення METALAB до Івано-Франківська стали приїжджати експерти суміжних галузей, колеги з-за кордону, локальні лідери та громадські активісти. Раз на 2 роки в Івано-Франківську організовували експериментальний фестиваль «Сеанс Міського Сканування», присвячений переосмисленню міських просторів та втіленню змін на перетині архітектури, урбаністики й мистецтва.

 

 

METALAB як самостійна організація

У 2020 році команда METALAB відокремлюється та починає втілювати проєкти як самостійна урбаністична лабораторія. У своїй діяльності визначають 2 головні напрямки: розвиток професійної спільноти у сфері урбаністики та власне дослідження й предметний дизайн.

Зокрема, лабораторія METALAB розробляла стратегію розвитку публічного простору для села Татарів на Івано-Франківщині. Також команда досліджувала фактори формування транспортної поведінки та публічні простори Івано-Франківська. Спільно з партнерами розробляли візію для розвитку території інноваційного центру Промприлад з урахуванням принципів кругової економіки.

У межах кожного проєкту команда METALAB проводить комплексне дослідження ситуації, залучає експертів та працює з місцевою громадою. Прикладом такого підходу став проєкт з облаштування пірса та інклюзивного спуску у Франківську на “озері з лебедем” у 2021 р.

Ще за три роки до того METALAB почала взаємодіяти з простором довкола озера. У межах міської лабораторії провели дослідження району довкола заводу «Промприлад», влаштовували події на цій локації для містян. Біля озера організовували прибирання, встановлювали меблеві об’єкти та спілкувалися зі спільнотою мешканців. 

 

Та головна ціль проєкту полягала в тому, щоб облаштувати громадський простір так, щоб це відповідало принципам кругової економіки та не порушило наявної екосистеми. Вся конструкція виконана за принципами кругової економіки: металевий каркас для спуску виготовили з кутників, які раніше слугували металевими конструкціями будівлі заводу. Бетонну конструкцію пірса накрили каркасом із бруса й обшили дерев’яними дошками. Облаштування громадського простору стало завершенням фестивалю «Сеанс Міського Сканування».

Відкритий цех «Парасолька» — простір для розвитку креативних індустрій

З 2021 року у цеху «Парасолька» на Промприладі працюють відкриті майстерні з дерево- та металообробки, текстилю та кераміки, 3D-лабораторія, зона для роботи з робототехнікою і станція для перероблення пластику. 

Відкритий цех «Парасолька» — це один із проєктів урбаністичної лабораторії METALAB, у межах якого команда розвиває предметний дизайн, розкриває таланти та застосовує демократизацію доступу до виробництва. Універсальне обладнання дозволяє прийти та протестувати власну розробку, отримати технічні знання під час воркшопів, запустити спільні продукти з іншими резидентами простору.

 

 

Саме ці функції будуть масштабовані у межах запуску проєкту «ПОЛЕ» на Промприладі — центру розробок та продуктового дизайну. Простір розвиватиметься на перетині дизайну, інженерії, бізнесу та інновацій. На території площею 1200 м2 розмістились майстерні та R&D офіси, лабораторії і коворкінг, простір для подій та спільних ініціатив (для порівняння — площа “Парасольки” була втричі меншою).

Окрім виробничих напрямків у просторі діятиме лабораторія сталих матеріалів, призначена для розробки й тестування нових екологічних та енергоефективних рішень.

 

«Найбільше ми зараз інвестуємо у колаборацію та синергію. Бо часто підприємці, дизайнери, науковці — окремо й не завжди розуміють, як разом працювати. Тому ми хочемо, щоб ці різні напрямки навчилися разом працювати. Сподіваємось, ми надихатимемо все більше людей бути сміливішими й застосовувати все більше інновацій», — ділиться керівниця урбаністичної лабораторії METALAB Анна Пашинська.

 

 

Мрія команди METALAB: об’єднати талановитих мейкерів в єдину екосистему, яка стане платформою для роботи, навчання, прототипування та проведення тематичних подій.

«У ПОЛІ можна виростити продукт з ідеї. Ми це називаємо “теплична програма”: впродовж останніх шести років довкола нашого проєкту формувалась професійна спільнота науковців, розробників, виробників з різних галузей. Тому можемо допомогти знайти відповіді, покращити твій продукт, поставити його на ноги й випустити у світ», — зазначають у команді урбаністичної лабораторії METALAB.

 

Наразі керівники проєкту шукають резидентів для майстерень та робочих зон. Щоб стати одним із них та дізнатися більше про обладнання вам потрібно звернутися до команди METALAB.

Мейкерспейс «ПОЛЕ» реалізовують у межах проєкту «Нова економіка Івано-Франківська (NEF)», націленого посилювати інноваційну економічну діяльність у місті. Програма також передбачає комплексні дослідження економіки міста, підтримку бізнесу та команд у розробці, вдосконаленні чи комерціалізації їх ідей та продуктів, створення у місті інноваційного клубу.

 

Війна. Небайдужість. CO-HATY

 

З початком повномасштабної війни команда METALAB зосередила зусилля на розв’язанні кризи соціального житла в регіоні. Спільно з Urban Curators організація почала відновлювати будівлі та облаштовувати комфортне помешкання для людей, які втратили домівку.

Станом на сьогодні вдалося облаштувати 7 будівель в Івано-Франківській та Хмельницькій областях, в яких можуть проживати близько 1500 вимушено переміщених осіб. Наразі команда проєкту працює над новими житловими об’єктами.

 

У межах проєкту CO-HATY команда також досліджує потреби людей та створює меблі за принципами циркулярної економіки й інклюзивного дизайну. Наприклад, розроблене мультифункціональне ліжко за проєктом дизайнерки Тетяни Пашинської.

На початку року урбаністична лабораторія METALAB отримала бронзову нагороду World Habitat Awards за проєкт CO-HATY.

Подальші цілі проєкту — створити модель доступного житла для довгострокової оренди. А також допомагати внутрішнім переселенцям інтегруватися у локальні спільноти.

Водночас резиденти Відкритого цеху «Парасолька» долучилися до тилової оборони: команда Stoliari спільно з Metal Time розробили підставки під нагороди для фонду “Повернись живим”. Також мейкери працювали над переобладнанням рейсового автобуса в реанімобіль, виготовляли вуличні меблі, а також сети меблів для облаштування жител CO-HATY. Водночас інженери майстерні 3D-друку на Промприладі розробляють опорні протези для військових, які полегшують процес проходження реабілітації.

Самі ж простори «Парасольки» у перші місяці повномасштабної війни стали платформою для розміщення релокованих мейкерів, бізнесів та стартапів. 

 

Налагодження синергії та внутрішньої культури взаємодії резидентів — одна з фундаментальних цінностей та цілей в роботі команди METALAB.

 

Роль METALAB у проєкті «Промприлад»

Одним зі стратегічно важливих напрямів розвитку регіону в проєкті закладена урбаністика, а METALAB стали основним драйвером його втілення. Ще на старті свого запуску в червні 2017 року урбаністичний проєкт METALAB став переможцем програми Urban Action, організованої Британською Радою та Goethe-Institut в Україні спільно з освітньою платформою CANactions.

Керівники урбаністичного напряму «Теплого міста» — архітектори Олександр Шевченко та Анна Пашинська — зініціювали створення мистецько-урбаністичної лабораторії у приміщенні приладобудівного заводу «Промприлад». Саме Анна спільно з архітектурним бюро «Зотов і К» займалися дизайнуванням пілотного поверху.

 

 

З відкриттям фізичного простору команда METALAB почала проводити події, симпозіуми, дискусії, воркшопи, формувати фахову спільноту та залучати містян до соціальних ініціатив.

Ревіталізація промислового приміщення під сучасну урбаністичну лабораторію стала поштовхом до реалізації більшого проєкту — трансформації заводу «Промприлад» в культурно-діловий центр Франківська. 

Сьогодні METALAB в екосистемі Промприладу функціонує як потужна платформа, що навчає, аналізує, досліджує, надихає та створює щось нове, застосовуючи екологічні, зручні та оптимальні рішення. Крім того, команда підтримує власні традиції: щорічні спільні вечері подяки для резидентів Промприладу.

 

 

Ми цінуємо команду METALAB як давніх друзів, партнерів та перших резидентів інноваційного центру, які повірили в ідею ревіталізації заводу. Надихаємося успіхами команди, об’єднуємось та розвиваємо місто в синергії.

24 травня на Промприладі  відбувся благодійний концерт фіналістів національного відбору на Євробачення гурту YAGODY.

Концерт організований за ініціативи благодійного фонду UAID в кооперації з інноваційним центром Promprylad та Foodoteka з метою комплектації підрозділу ударних дронів 1 штурмового батальйону 80-тої бригади.

 

В рамках цієї події вдалося залучити 120 000 грн. Свої розкішні вироби на аукціон, який також відбувся під час концерту надали такі чудові українські бренди, як Svarga, Oksana Boriychuk, Chernikova та Enamel Koziy.

 

Технічним партнером заходу стала компанія Zinteco. Близько 350 гостей вмістив гостинний літній дворик Foodoteka. Благодійний концерт гурту YAGODY став лише однією з подій в рамках збору на потреби 80-ї бригади. Загальна сума збору складає 1,5 мільйона гривень.

 

Кожен має можливість долучитися до збору, перейшовши за посиланням на банку

У Івано-Франківську на базі інноваційного центру Промприлад пройшов перший Ukrainian Action Forum.

Захід об’єднав близько 150 лідерів різних галузей для підтримки в реалізації та розвитку суспільно значущих проєктів. Учасники обговорювали десять ініціатив, спрямованих на вирішення важливих суспільних викликів: 

• Аналіз статистичних даних для протидії злочинності. 
• Відновлення психоемоційного стану підлітків, які постраждали від війни.  
• Підтримка сімей загиблих захисників. 
• Розширення знань держслужбовців про глобальні відносини та світову економіку. 
• Популяризація теми свободи в Європі через мистецтво.
• Створення книги та подкатсту для презентації новозавітньої оптики
• Безбар’єрність публічних просторів. 
• Створення екосистеми підтримки громадських активістів у Одесі.
• Ревіталізація Дрогобицької солеварні. 
• Пошук зниклих. 

У робочих групах лідери проєктів отримали зворотний звʼязок, а також практичні пропозиції на питання, що стоять перед ними.

Учасники Форуму мали можливість перейняти досвід успішних проєктів від ініціатора проєкту “Радовель” Михайла Весельського, СЕО “Промприладу” Юрія Филюка, засновниці благодійного фонду SavED Анни Новосад, CEO Superhumans Ольги Руднєвої. А також бізнесу, що робить трохи більше: від членкині ради директорів компанії “Дарниця” та співзасновниці сімейного благодійного фонду Zagoriy Foundation Катерини Загорій, співзасновника та члена ради директорів SoftServe Тараса Кицмея, керівника пасажирського напрямку “Укрзалізниці” Олександра Перцовського, CEO Vodafone Ольги Устінової. 

Крім того, у межах Ukrainian Action Forum пройшло світове кафе “Що ми можемо разом”. Цей формат дозволив зібрати пропозиції учасників Форуму щодо пріоритетних ініціатив, проєктів та програм у галузях, важливих для життєдіяльності країни: 

• Ветеранська політика. 
• Гуманітарна політика. 
• Економіка. 
• Енергетика. 
• Культура доброчесності. 
• Культура. 
• Права людини.
• Розвиток Івано-Франківська. 

Співорганізатори Ukrainian Action Forum 2024 Аспен Інститут Київ, Промприлад, CEO Club Ukraine, Зелений Театр (Одеса) та Бізнес Асоціація Івано-Франківська. Партнери Ukrainian Action Forum 2024: видавництво “Лаборатрія”, Energy SPA Club, питна вода ЙОDО від компанії «Еконія». Креативний партнер заходу — Havas Village Ukraine. 

25 травня Vodafone та Nokia об’єднали одразу три європейських міста за допомогою 5G – Івано-Франківськ, Київ та Гельсінкі.

5G-телеміст організовано під час форуму Action Forum 2024, який Аспен Інститут Київ провів на території інноваційного центру Промприлад в Івано-Франківську.

 

Учасники форуму почули виступ Михайла Федрова, Віцепрем’єр-міністра з інновацій, розвитку освіти, науки та технологій – Міністра цифрової трансформації. На зв’язок також вийшов Гельсінкі, де 5G мережа працює з 2019 року: учасників історичної події привітав Міністр зовнішньої торгівлі та розвитку Фінляндії Вілле Тавіо (Ville Tavio), який нещодавно відвідав Україну. Під час візиту сторони обговорювали, зокрема, й інвестиції у сучасні технології. Крім того, у прямому 5G-ефірі з Гельсінкі вийшов президент Nokia Mobile Networks – Томмі Вітто (Tommi Uitto). 

 

В Івано-Франківську у телемості взяли участь Ольга Устинова, генеральна директорка Vodafone та Юрій Филюк, CEO та ініціатор інноваційного центру Промприлад. У Київському офісі Vodafone – Станіслав Прибитько, керівник напряму розвитку мобільного інтернету Мінцифри та Ольга Дейнега, GR директорка Vodafone. 

Зв’язок відбувся за допомогою тестових indoor-рішень 5G, які Vodafone та Nokia побудували у Івано-Франківську на території інноваційного центру Промприлад, а у Києві – в офісі Vodafone.

Це перші в Україні майданчики, де 5G став доступний не лише за допомогою спеціального демонстраційного обладнання. Відчути новий рівень швидкості та можливості сучасних технологій можна було за допомогою звичайних смартфонів та планшетів із підтримкою 5G.

Крім того, учасники форуму стали свідками технологічно-мистецького перформансу — синхронного виступу двох музичних колективів, які знаходились за 600 км один від одного. Оркестр Eclectic Sound Orchestra зіграв на даху офісу Vodafone у Києві, а жіночий вокальний гурт Spivochi – на сцені Промприладу в Івано-Франківську. За допомогою 5G вдалось передати звук і зображення найкращої якості без затримки – так, щоб музиканти могли грати синхронно, а глядачі – насолоджуватись усіма відтінками живої музики та співу. 

Захід об’єднав архітекторів, будівельників, спеціалістів з енергоефективності, підприємців та зацікавлених містян. У фокусі події: концепція зеленого будівництва та можливості її застосування в місті та регіоні.
 

Спікер події, керівник з розвитку будівництва Промприладу Олександр Токмиленко презентував кейс ревіталізації старого заводу та розповів про сталі практики, які команда застосовує у будівельному процесі. Зокрема, повторне використання демонтованого будматеріалу, заходи з енергоефективності, оздоблення фасаду інноваційного центру плиткою, виготовленою з цегли австрійських старих розібраних будинків.

 

 

Співзасновниця урбаністичної лабораторії MetaLab Анна Пашинська поділилася досвідом реалізації проєкту CO-HATY, в межах якого команда створює житло для внутрішньо переміщених осіб. Також архітекторка розповіла про предметний дизайн та створення нових продуктів за принципами циркулярної економіки.

 

 

Після виступів спікерів провели тематичну дискусію щодо перспектив розвитку сталого будівництва в регіоні, яку фасилітував директор Агенція економічного розвитку PPV Володимир Воробей.

 

Подія відбулась в межах проєкту Нова економіка Івано-Франківська (NEF) – підтримка нових кластерів інноваційної економічної діяльності в Івано-Франківську», який фінансується Європейським Союзом в межах програми «Мери за економічне зростання».

Владислав Коробка — український підприємець, IT-спеціаліст, учасник першого сезону міжнародної навчальної програми Berkeley Summer at Promprylad. Вже майже 2 роки Владислав мешкає у Берліні. За це час Коробка переїжджав 26 разів, а зараз орендує житло, яке знайшов за допомогою власноруч розробленого чат-бота в Телеграм. Про власну розробку та проєкти, створені у межах навчальної програми спільно з експертами з Кремнієвої долини — далі у матеріалі.

 

 

У Владислава сімейний бізнес — виготовлення м’ясних виробів у Балаклії на Харківщині — місті, яке перебувало в тимчасовій окупації понад шість місяців. Зараз Коробка займається відновленням виробництва, а крім того, створює IT-продукти. Одним із них став сервіс з пошуку житла в Берліні, де зараз мешкає сам Владислав. 

 

 

«Винаймання житла у Європі дуже відрізняється від того, до чого ми звикли в Україні. Наприклад, договір найму найчастіше тут укладають на рік і більше. При цьому попит на оренду шалено високий.  

 

За першу годину після публікації оголошення можуть надійти близько сотні заявок. Орендодавець фізично не може їх всі переглянути. До того ж у вас повинні бути всі необхідні документи, щоб власник переконався, що ви фінансово стабільна людина. Самому ж шукачу квартири доводиться щодня моніторити 5-6 платформ ринку нерухомості».

 

Так у Владислава виникла ідея створити інструмент, який би прискорив процес пошуку житла в Берліні. Коробка розробив чат-бот в Телеграм, який надсилає всю актуальну інформацію: допис про здачу житла в оренду, локацію та фото квартири. Сервіс опрацьовує оголошення з чотирьох найпопулярніших сайтів з оренди нерухомості. 

«Перші 3 дні користування — це випробувальний термін. Далі можна оформити підписку за €15 на місяць. Вважаю, це виправдано, оскільки ви можете зекономити до 8 годин свого часу на день. Наразі цим інструментом користуються близько 700 людей» — зазначає Владислав. 

 

У планах Коробки — трансформувати чат-бот у повноцінну платформу з пошуку житла в Берліні. Всі тонкощі прототипування продукту і послуг, розуміння потреб клієнтів та перевірки бізнес-ідей Владислав зміг дослідити під час міжнародної навчальної програми Berkeley Summer at Promprylad. Це перша така програма від Університету Берклі в Україні, участь у якій взяли 100 українських підприємців та підприємиць.

 

 

«Багато викладеного матеріалу — це те, що в принципі ти знаєш, але коли ти його проходиш і відточуєш на живому проєкті, це найцінніше. Програма дає поштовх переглянути своє життя, вдосконалити свої персональні якості. 

 

 

Для мене головним челенджем стало те, як менеджити людей в команді. Важливо було віднайти спільну мову в групах, адже насправді будь-яке будування стартапу на виході — це завжди команда. При цьому у кожного свій професійний досвід та власне бачення кінцевого продукту».

 

 

Команда Владислава складалася з 8 учасників, серед яких були технічні спеціалісти, дизайнери, люди з управлінським та підприємницьким бекграундом. У межах навчальної програми група Коробки розробляла відразу кілька бізнес-ідей, пріоритетною з яких стала концепція створення застосунку для подорожуючих.

 

«Ми розробили проєкт для туристів, які шукають людину, яка може показати місто. Наша цільова аудиторія — це професійні гіди, екскурсоводи, краєзнавці, подорожуючі. Також розглядали ідею кооперації з локальними бізнесами, бо коли ти подорожуєш, тобі цікава не лише архітектура, але й особливі місця, кав’ярні, які варто відвідати.

 

 

Цінним для нас був фідбек від викладачів. Відчувалась відкритість у спілкуванні, зовсім новий підхід до навчання, де все залежить від внутрішньої мотивації учасника. Загалом все було дуже драйвово, бо ти розумієш, які люди тебе оточують, вони готові рухатися вперед і будувати щось корисне разом». 

 

У нашій команді були українці, які живуть в Іспанії, Польщі, Німеччині, і це круто, бо кожен може показати й підсвітити тобі те, чого ти раніше не бачив. Майбутнім учасникам програми Берклі можу порадити тільки те, щоб по-справжньому отримувати кайф від навчання. Я не знаю, коли я ще буду мати змогу перейняти досвід у професорів одного з кращих університетів світу».

 

 

Вже у березні стартує другий сезон  навчання для підприємців Berkeley Spring at Promprylad. Експерти з Кремнієвої долини ділитимуться з учасниками знаннями з лідерства, прототипування продуктів, бізнес-аналітики, стратегії ведення переговорів та інших підприємницьких навичок. 

 

Бажаєте стати учасником другого сезону Berkeley at Promprylad? Тоді реєструйтеся на лінком: https://promprylad.ua/berkeley-spring-school/ 

 

Минулого тижня команда урбаністичної лабораторії METALAB запросила підприємців, які займаються інноваційними продуктовими напрямками,  та науковців обговорити концепт майбутньої лабораторії, що є частиною оновленого мейкерспейсу на Промприладі. Оновлення мейкерспейсу є значною інфраструктурною частиною проєкту НЕФ, і наукова лабораторія є важливою компонентою простору.

 

Нова лабораторія має стати базою для допомоги науковцям, розробникам, підприємцям в розробці нових наукоємних продуктів. Впродовж 2023 року команда НЕФ активно співпрацювала з науковою спільнотою міста: зустрічі в університетах, семінари з менеджменту інновацій, круглий стіл в межах РІДз з комерціалізації наукових розробок тощо. Планування концепту лабораторії – один із напрямків взаємодії з науковцями.

 

Впродовж реалізації проєкту НЕФ команда була в пошуку моделі, яка буде найкраще працювати, та потреб, які в першу чергу мала б закривати наукова лабораторія в мейкерспейсі. На базі мейкерспейсу в межах НЕФ вже відбуваються продуктові воркшопи, під час яких підприємці працюють над створенням нових продуктів. Ці процеси координує METALAB. І вже зараз впродовж роботи проєкту є певні ідеї, напрацювання та навіть попередній перелік обладнання, який потрібен у лабораторії.

 

Розглядаються декілька основних напрямків роботи лабораторії: лабораторія матеріалів, проєкти у сфері біотехнологій, співпраця науковців і підприємців, реакція на потреби навколишнього середовища, здоров’я, харчування і сільське господарство. Одне з завдань майбутньої лабораторії – демократизація входу в науку в цілому, демократизація доступу до виробництва, щоб лабораторія була точкою входу в інші процеси.

 

Цікаво, що під час серії семінарів з інноваційного менеджменту  в розмовах з науковцями і  підприємцями були окреслені запити на підсилення комунікації з боку науковців – мова про презентацію своїх досліджень більш широкому загалу, зацікавленому бізнесу, не лише науковій спільноті. Майбутня лабораторія може стати майданчиком, де можливо реалізувати такий запит.

 

Учасників зустрічі поділились своїм баченням формату майбутньої лабораторії, застереженнями, які можуть бути в процесі, а також тим,  які запити може закривати наукова лабораторія.

 

 

Окрім команди METALAB учасниками події були:  

• Олег Закапко з компанії Біохімсервіс – займаються біотехнологіями в сфері сільського господарства та фільтрів для води.
• Дмитро Господарьов – науковець, кандидат біологічних наук, доцент кафедри біохімії та біотехнології ПНУ
• Вікторія Іванова – підприємиця з Харкова, розробниця технології акустичних панелей з залишків швейного виробництва. 
• Тетяна Мельникова – біотехнолог, розробниця продуктів в MFT UA.
• Вадим Сулима – професор, завідувач кафедри травматології, ортопедії і невідкладної військової хірургії ІФНМУ.
• Юлія Филяк – медик.

Оновлений мейкерспейс із науковою лабораторією має відкритись вже цього року на площі 1200 кв. м.

 

 

Фото надані командою METALAB. Фотограф: Сергій Палійчук
За матеріалами: «Нова Економіка Івано-Франківська»

Минулого року в Івано-Франківську провели міжнародну навчальну програму Berkeley Summer at Promprylad. Це перший освітній проєкт від Університету Берклі в Україні, участь у якому взяли 100 молодих підприємців та підприємиць.

Упродовж двох з половиною місяців експерти з Кремнієвої долини ділилися з учасниками досвідом з побудови бізнесу, перевірки гіпотез, валідування ідей та спілкування з клієнтами. Розроблені у межах програми інноваційні продукти українські підприємці пітчили викладачам на фінальній зустрічі. Серед них: команда Іванни, яка працювала над розробкою застосунку для людей з діабетом. У розмові учасники поділилися враженнями від навчання, особливістю власної розробки та порадами для майбутніх учасників другого сезону Berkeley Spring at Promprylad.

 

 

Вдалий продукт — це той продукт, що може розв’язати актуальну проблему

 

За минулий рік цукровий діабет діагностували у понад пів мільйона українців. Наразі це третє за поширеністю захворювання в Україні після онкології та ССЗ. Про складність життя людей з діабетом Іванна знає з досвіду близької людини.

“З початком повномасштабного вторгнення, на жаль, кількість захворювань на фоні стресу зростає. Є досить значні прогалини у розумінні проблем людей з діабетом, тож у мене ще раніше була ідея створити центр, спеціальний простір допомоги та взаємопідтримки.

Коли я заповнювала анкету на участь у навчальній програмі, я вказала, що була б рада працювати у команді з людьми, дотичними до теми діабету. І сталося диво: відразу 9 учасників об’єдналися довкола пошуку рішень, вже маючи певний досвід у цій тематиці. Наприклад, Ілля з Запоріжжя, який розробляв продукт для Канади також у сфері діабету. Людмила, яка спеціалізується на фандрейзингу, Оля, яка сама є медикинею, Тарас, який має досвід побудови спільнот та вміє спілкуватися з людьми на чутливі теми.

Також була Альона — підприємиця, яка вміє запускати якісні продукти на ринку, та я, яка мала досвід роботи створення освітніх соціальних проєктів”.

 

Команда зосередилась на створенні мобільного застосунку, який міг би інформувати, надавати рекомендації та пропонувати ментальну підтримку для дітей з діабетом та їх близьких. Так розпочали роботу над сервісом DiabEx — ментором з діабету від перших симптомів до повсякденного управління. 

 

“Ми обрали допомагати сім’ям, які стикнулися з діабетом. Наразі у нас дві цільові аудиторії: батьки, які нещодавно зіштовхнулися з діабетом у дитини, та батьки, які вже тривалий час долають виклики разом з дитиною.

Наша ідея полягала в тому, щоб створити максимально зручний застосунок, де можна було б отримати швидкі актуальні рішення: поради від фахівців, інформацію про саме захворювання, рекомендації, як досягнути компенсації — врегулювання рівня цукру, щоб покращити своє фізичне здоров’я”  — ділиться учасник навчальної програми Ілля.

Мати цілісне уявлення про проблему в реальному житті

У межах дослідницької роботи команда Іванни провела більш як 50 інтерв’ю з батьками дітей з діабетом, 10 розмов з лікарями та 5 із фахівцями із галузі діабету.

“Основне правило, яке нам говорили викладачі, це: “Потрібно вийти з будівлі”. Бо коли ти “виходиш з будівлі”, ти розумієш значно більше, ніж можеш собі усвідомлювати в голові. Всього ми охопили три лікарні у Львові та Івано-Франківську.

Коли ти приходиш фізично в медзаклад, знайомишся з лікарем та пацієнтами, ти відразу розумієш, які існують проблеми та чим саме можеш допомогти. Наші лікарі неймовірно професійні та зацікавлені у пошуку рішень для полегшення життя їх пацієнтів” — розповідає Іванна.

 

Також команда проінтерв’ювала 5 дітей, що мають недугу. За словами розробників застосунку, саме ця частина роботи була найскладнішою у зв’язку з вразливістю ЦА та чутливістю самої теми діабету.

“Наступним етапом досліджень стало проведення 16 тестувань продукту. Для цього ми створили три прототипи застосунку, які ми тестували на батьках та лікарях. Від них ми отримували цінний зворотний зв’язок та відразу обдумували, як можна покращити продукт” — зазначає Ілля.

Люди — головна цінність навчання від Берклі на Промприладі

За два з половиною місяці інтенсивного навчання на Промприладі утворилась окрема спільнота викладачів, організаторів та учасників програми з різних регіонів країни. 

 

“Програма дає актуальні знання, які ти можеш застосувати з групою людей, яких ще 2 тижні тому ти зовсім не знав. Учасники обмінюються власним професійним досвідом в умовах mistake friendly environment. Ти відчуваєш цю підтримуючу атмосферу, щодня розширюєш соціальні зв’язки та засвоюєш нові принципи, корисні у роботі та плануванні майбутнього.

 

 

З викладачів мені особливо запам’яталася Ронда Шрадер — виконавча директорка Програми з підприємництва Berkeley Haas. Ронда по-новому розкрила для мене тему підприємництва, ніби це ввімкнуло в моїй голові 10-річний досвід у цій сфері. Сам формат викладання — це щось середнє між розвагою та інтенсивним ритмом отримання нових знань” — ділиться Ілля.

 

“Люди формують середовище, яке надихає. Справді, коли ти живеш у складний час і дивишся на людей, у яких горять очі, які драйвлять якісь процеси, прагнуть створювати щось корисне, це розправляє крила. 

 

Цінним для мене став нетворкінг всередині між учасниками. Ми постійно отримували конструктивний фідбек одне від одного, на основі якого виростає справді вартісний продукт.

Я була вражена тим, наскільки легко було спілкуватися з викладачами світового рівня. Вони були абсолютно відкриті, легкі у комунікації та готові підтримати на всіх починаннях. Готьє Вассер — виконавчий директор Fisher Center for Business Analytics, додав інноватики, навчив, як вдало презентувати свій продукт” — говорить Іванна. 

 

“Програма має такий ритм, що формується довіра між учасниками. Тобто ти маєш пліч-о-пліч працювати з новими людьми, маємо зрозуміти як мислить інший учасник, який у нього є цінний ресурс для вашого спільного проєкту.

 

Яскравим завершенням програми, безперечно, став фінальний пітчинг проєктів, коли ти наживо зустрічаєшся з людьми, з якими тісно спілкувався упродовж попередніх 2 місяців. Я пригадую, ми за той один день перед пітчингом проєктів скреативили безліч нових ідей” — ділиться Ілля.

Учасникам майбутніх освітніх подій від Університету Берклі Іванна та Ілля радять виділяти достатньо часу для опрацювання матеріалу та бути готовими з головою поринути у навчальний процес.

 

“Людей, які вперше читають програму, може занепокоїти той факт, що навчання ведеться англійською мовою, викладачі будуть з Кремнієвої долини, і що це, мабуть, буде якийсь нереальний рівень. Я б хотіла поділитися власним досвідом, оскільки ми відчували неймовірну підтримку від викладачів. Крім того, проєкт — це чудова можливість подолати свій страх публічних виступів та нових знайомств. Я дуже вдячна своїй команді за підтримку та всім учасникам за дружелюбну атмосферу. Майбутнім учасникам не варто хвилюватися, адже це справді такий челендж, який потрібно подолати і надалі почувати себе значно краще” — говорить Іванна.

Штучний інтелект як головний виклик для розробників 

 

Під час презентації ідей на фінальній зустрічі команда Іванни отримала корисні фідбеки від викладачів, один із яких — ризики застосуванні ШІ в застосунку.  Річ у тому, що штучний інтелект може “галюцинувати”, тобто вигадувати певну інформацію. Утім недостовірні дані у медичному застосунку можуть загрожувати здоров’ю його користувачів.

“Ми хочемо випустити справді ефективний додаток, врахувавши всі поточні виклики. На ризики використання ШІ звернув увагу наш викладач Готьє, спитавши, як ми будемо впевнені, що DiabEx дійсно принесе користь, а не нашкодить людям. Це питання, яке спонукає нас ще раз переупакувати продукт, зберігши його інновативність, але й усунувши можливі ризики для здоров’я користувачів” — говорить Іванна. 

Наразі розробники DiabEx продовжують експериментувати та вдосконалювати застосунок. Також обдумують шляхи монетизації проєкту. Для українців сервіс планують зробити безоплатним, а отримувати прибуток вже на закордонному IT-ринку. 

 

 

Бажаєте стати учасником другого сезону Berkeley at Promprylad? Тоді реєструйтеся на лінком: https://promprylad.ua/berkeley-spring-school/ 

 

Проєкт передбачає грантові можливості на навчання для ветеранів(-ок), релокованого бізнесу та студентів, які мають свій бізнес чи ідею бізнесу. Подача на грант стартує вже 8 лютого.

Унікальна навчальна програма з підприємництва стартує вже 4 березня. На вас чекатимуть: 7 викладачів із Кремнієвої долини, які працюють із відомими стартапами; інтенсивне навчання, побудоване на реальних випробуваннях ідей; унікальний нетворкінг із викладачами та українськими підприємцями.