wp_admin, Author at Промприлад. Реновація

Підсилюємо підприємців регіону: ключові результати програми з розбудови експортної інфраструктури

Підприємці Івано-Франківщини впевнено прокладають шлях на глобальні ринки, поєднуючи інноваційний підхід і здатність долати виклики. Щоб ще потужніше допомогти їм на цьому шляху, Івано-Франківська міська рада, ОВА, Фонд Промприлад, ГС «Прикарпатський промисловий кластер» доєдналися до програми «Розбудова регіональної інфраструктури підтримки експортерів», яка реалізувалася громадською асоціацією Unite Ukraine спільно з Офісом з розвитку підприємництва та експорту, національним проєктом Дія.Бізнес за підтримки проєкту Міжнародного торговельного центру «Підвищення економічної стійкості громад, що постраждали під час війни», що фінансується Урядом Японії.

Програма стала важливим поштовхом для розвитку підприємництва не лише для Івано-Франківщини, а й для Вінницької, Полтавської, Рівненської та Чернівецької областей. Представники міських рад, обласних військових адміністрацій та організацій з розвитку бізнесу завдяки тематичним менторським сесіям від експертів Офісу з розвитку підприємництва та експорту, а також закріпили їх практично.

Так, у межах програми провели опитування серед локальних підприємців, що дало змогу нам краще зрозуміти поточну спроможність експортерів у регіоні, а також основні виклики, з якими вони стикаються. Зокрема, це допоможе в майбутньому ще краще адаптувати програми підтримки бізнесу, ураховуючи реальні потреби експортерів.

З якими викликами стикаються найчастіше, яка частка експорту в продажах, що цікавить у розвитку зовнішньоекономічного напряму — про це й більше дізнавайтеся в повній версії дослідженні за посиланням. 

Окрім того, організували для підприємців регіону безоплатний інтенсив Go Export, який став корисним як представникам малого й середнього бізнесу, що лише розпочинають розвиватися в експортному напрямі, так і досвідченим експортерам, які планують розширити ринки збуту. 

Під час заходу вони дізналися, які є інструменти підтримки експортерів, як оцінити свою готовність до експорту та побудувати стратегію, вибирати пріоритетний ринок, які є вимоги на зовнішніх ринках, як проводити  переговори, а також про митний та логістичний супровід експортних операцій. А розповідали про це Ольга Гвоздьова й Анна Міленіна, радниці Офісу з розвитку підприємництва та експорту,  Галина Перепелиця, експертка з відповідності вимогам на зовнішніх ринках, Дмитро Швець, директор консалтингової компанії Start Global та Андрій Тодощук, голова асоціації професійних митних посередників. 

Важливим досягненням також стало створення Каталог «Експортний потенціал Івано-Франківщини», який містить детальну інформацію про дійсних експортерів  регіону, які виробляють харчові продукти, товари для тварин, текстиль, одяг, взуття, аксесуари,  косметичні засоби, будівельні матеріали, меблі, обладнання, пакувальні матеріали та надають логістичні послуги. 

Каталог стане потужним інструментом для підсилення економіки регіону та просування українського бізнесу за кордоном, що дасть змогу збільшити обсяги продажів. А розповсюджуватиметься він серед посольств, міжнародних партнерських організацій та безпосередньо імпортерів, які бажають знайти надійних партнерів в Україні.

Цей проєкт став яскравим прикладом того, як спільна робота держави, місцевої влади, регіональних  організацій та міжнародних партнерів надає підприємцями нові можливості та потужний імпульс для виходу на глобальні ринки. 

Програма «Розбудова регіональної інфраструктури підтримки експортерів» реалізувалася громадською асоціацією Unite Ukraine  спільно з Офісом з розвитку підприємництва та експорту національним проєктом Дія.Бізнес за підтримки проєкту Міжнародного торговельного центру «Підвищення економічної стійкості громад, що постраждали під час війни», що фінансується Урядом Японії.

На Промприладі запустили простір «ветераницивільні ПЕТРОС» для взаємодії військових, ветеранів та цивільних

В інноваційному центрі «Промприлад» запустили простір «ветераницивільні ПЕТРОС» — місце взаємодії військових, ветеранів та цивільних. Співзасновники простору — проєкт «Петрос» та платформа «Тепле місто». Щовівторка тут проводять ремісничі майстерки та зустрічі, що сприяють професійній, соціальній та психологічній адаптації військових. Ветерани й цивільні можуть відвідувати освітні лекції, отримувати консультації та дізнаватися більше про роботу військових. Розповідаємо про нового резидента інноваційного центру — команду «ветераницивільні ПЕТРОС», яка об’єднує людей і допомагає краще розуміти одне одного в умовах війни.

 


‎‎‎Ініціативу «ПЕТРОС» рік тому запустила резидентка Промприладу, мейкерка та підприємиця Наталка Найда разом із подружжям Яреми та Наталі Стециків. Спочатку проводили виїзні активності з військовими, які проходять реабілітацію в лікарнях міста: спільні заняття зі стрільби з лука, воркшопи по роботі зі шкірою, початкової ювелірки та 3D-моделювання. З часом виникла ідея створити фізичний простір, куди ветерани та військові зможуть приходити й поринати в дружню атмосферу, що зі свого боку сприятиме ментальному відновленню бійців. 

 

У листопаді на Промприладі запрацював фізичний простір “ветераницивільні ПЕТРОС”, створений у партнерстві з платформою «Тепле місто». 

 

«Ми працюємо за важливим принципом: жодне рішення для ветеранів не приймається без ветеранів. Простір буде працювати як місце надання інформації для військових, ветеранів, цивільних і їхніх родин, пропонуючи допомогу з юридичними питаннями, пошуком житла, умовами кредитування та можливостями працевлаштування», — зазначає Наталка Найда.

 


Платформа суспільних трансформацій «Тепле місто» є інституційним партнером проєкту. Зокрема, організовують освітні події, проводять консультації з комунікацій, фандрейзингу та фінансів для ветеранів, ветеранських та проветеранських організацій. 

 

«Для нашої платформи це можливість застосувати ключову експертизу — посилення організаційної спроможності ініціатив та організацій, заснованих ветеранами або створених для їхньої підтримки. Тісна взаємодія з ветеранами дає змогу глибше дослідити їхні потреби, адаптувати підходи до співпраці та надавати найбільш затребувані послуги», — зазначає Оксана Бриндзак, керівниця платформи «Тепле місто».



Щовівторка у просторі відбуваються ремісничі майстерки різного спрямування: виготовлення шевронів бригад, обробки шкіри, випалювання по дереву, ліпки з глини та інших ремесел. Один такий захід у середньому відвідують від 25 до 45 людей.

 

«До нас привозять поранених військових з кількох лікарень. Також приходять діючі військові, цивільні, щоб провести разом час. Приєднуються діти, дружини військових і дружини вже полеглих героїв. Це дуже тепла історія про взаємодію і спілкування, бо це дуже важливо — бути в оточенні тих, хто тебе розуміє. Це про спільноту, яка живе у реальності війни на Заході України. Наше завдання тут — підтримувати тих, хто повернувся з війни, або їхні родини. Це дуже важливо» — пояснює Наталка Найда.

 

Як зазначають керівники проєкту, ремісничі майстерки — це передусім привід зібратися разом, та, спілкуючись, вибудувати певне коло довіри. 



Також у просторі «ветераницивільні ПЕТРОС» проходять зустрічі з бійцями «Азову», під час яких військові діляться передовим досвідом ведення боїв у різних місцевостях. 

 

«На одній із наших подій ми говорили якраз про те, як військо трансформується, які є посади у війську, як це все працює. І тоді побачили запит цивільних на серію таких зустрічей, щоб розуміти війну зсередини. Зокрема, йдеться й про тренінги з надання першої медичної допомоги, як поводитися під час обстрілів чи ядерного удару. Більшість людей чомусь думають, що їх це не стосується, або з ними цього не станеться. Це погана стратегія. Тому ми впровадили й таку функцію в нашому просторі» — пояснює Наталка.



У межах освітнього напряму цивільних планують знайомити з різними підрозділами та професіями військових, розбиратимуть актуальні теми, зокрема питання розмінування України.

 

Засновниця проєкту ділиться ще однією важливою функцією проєкту: перекваліфікаційні програми. Зокрема, планують співпрацювати з центром зайнятості та бізнесом, щоб сформувати розуміння щодо працевлаштування ветеранів та ветеранок з інвалідністю.

 

«Також хочемо запускати напрямок “підприємництво”, йдеться про малий середній бізнес. У цьому напрямі працюємо з “Теплим містом”, щоб це була, можливо, менторська чи точкова підтримка. У нас вже сформоване підтримуюче експертне середовище, яке може допомогти ветерану на кожному етапі відкриття власної справи» — зазначає Наталка Найда.


 

«Ветераницивільні ПЕТРОС» стали важливим підсиленням екосистеми Промприладу. Вже сьогодні у просторі відбуваються зустрічі з проветеранськими організаціями з інших міст. Зокрема, за підтримки  «Теплого міста» консультації вже отримали громади з Городенківщини, Коломиї, Надвірної, Калуша. Їхнім завданням є розвиток подібних ініціатив та підтримка тих, хто починає свій шлях.

 

«Це, напевно, історія про позитивну силу Промприладу і що ми знаходимося саме тут. Ми в дуже цікавому інноваційному місці, середовищі, і одна з наших місій — ділитися цим досвідом роботи з ветеранами, щоб таких хабів ставало більше».

 

Ремісничі майстерки у просторі проводять резиденти інноваційного центру: майстрині з Framiore та Shuflia, керівник художньої майстерні та співробітниця операційної команди Промприладу. Крім того, до проведення воркшопів долучаються партнерські організації та діючі військові.

 

«На Різдво ми організували у просторі святкову вечерю. Запросили хлопців, які лежать у лікарнях з інших міст та не мали з ким провести Святвечір. Зробили таку вечерю зі всіма стравами, з колядками, з якимось таким теплим настроєм. Це вже не про майстерку, а більше про якусь людяну історію. У цьому дуже важлива й терапевтична складова реабілітації» — ділиться Наталка Найда.



Проєкт «Ветераницивільні ПЕТРОС» волонтери реалізовують власними зусиллями та за підтримки партнерів. Та ви можете долучитися до ініціативи з пошиття адаптивного одягу для поранених захисників. Проєктом вже більш як рік займається жіночий бренд сталої моди Framiore, засновницею якого є Наталка Найда. Усі комплекти відшивають на індивідуальні запити бійців, залежно від типу поранення, ампутації чи встановлених металевих конструкцій. Команда Framiore передала вже більш як 600 наборів адаптивного одягу для лікарень міста. 

На Промприладі запрацював барбершоп Frisor — розмова зі співвласником закладу Андрієм Коцуром

У листопаді на Промприладі запустили барбершоп Frisor — шосту філію мережі в Івано-Франківську. Це перший двоповерховий барбершоп компанії, що відкриває більше можливостей для покращення сервісу та розвитку барбер-культури в регіоні. Серед послуг салону: чоловічі та дитячі стрижки, індивідуальні консультації, навчання для барберів та широкий асортимент доглядових засобів. У Frisor зазначають, кожен простір мережі створений для того, щоб дарувати гостям стиль, комфорт та особливу атмосферу. Розповідаємо більше про особливості Frisor Barbershop в екосистемі Промприладу. 

 

Станом на сьогодні компанія Frisor включає 40 салонів: 37 в Україні та 3 в Польщі та Австрії. Барбершоп на Промприладі — вже шостий заклад мережі в Івано-Франківську.

«Особливість цієї локації в тому, що це наш перший двоповерховий заклад, який відкриває більше можливостей для створення комфорту як для клієнтів, так і для майстрів. Простір дозволяє розділити робочі зони, забезпечуючи зручність і функціональність. А крім того, можливість для івентів та співпраці» — зазначає співвласник закладу та барбер за сумісництвом Андрій Коцур.

 

 

За словами Андрія, у просторі проводитимуть майстер-класи, івенти та колаборації з місцевими митцями та підприємцями. Наразі в команді Frisor на Промприладі близько 10 людей. У закладі відкриті вакансії для талановитих майстрів та доступне навчання для барберів-початківців з можливістю працевлаштування.

 

«У барбершопі Frisor ми прагнемо не тільки забезпечити високий рівень сервісу, але й створити унікальний досвід для наших клієнтів» — зазначає Андрій.

Серед особливостей роботи барбершопу: 

  • стрижка за донат: мережа регулярно підтримує ЗСУ та 100% зібраних коштів спрямовує на потреби військових 
  • школа барберів з можливістю працевлаштування
  • індивідуальні консультації з догляду та стилізації волосся.

«Наші майстри допомагають підібрати не тільки стрижку, але й правильні засоби для догляду залежно від типу волосся. Це може включати рекомендації щодо шампунів, кондиціонерів, масок, а також поради щодо укладання для досягнення бажаного вигляду.

 

 

Ми впевнені, що ці особливості роблять наш барбершоп унікальним та дозволяють створювати віддану базу клієнтів, які цінують не лише професіоналізм, а й наш підхід до обслуговування» — ділиться співвласник закладу.

 

Розміщення на Промприладі — взаємно продумане й зважене рішення для нас та команди Frisor, адже разом ми продовжуємо створювати комфортне середовище для інновацій та творчості.

 

 

«Промприлад — це сучасний, креативний простір, який ідеально підходить для концепції барбершопу Frisor. Його локація має кілька ключових переваг:

  • Атмосфера інновацій. Інноваційний центр — це місце, де поєднуються бізнес, культура й освіта. Такий простір ідеально резонує з нашим прагненням створювати не просто стрижки, а унікальний сервіс та сучасний підхід до роботи.
  • Цільова аудиторія. Локація приваблює прогресивних, активних людей, які цінують якість, стиль та індивідуальність. Це саме та аудиторія, на яку орієнтується наш бренд.
  • Логістика та доступність. Промприлад має зручне розташування, що забезпечує легкий доступ для гостей та створює комфортний робочий простір для майстрів.
  • Можливості для розвитку. Середовище інноваційного центру сприяє налагодженню партнерств між бізнесами, стартапами та організаціями, які діють у різних сферах. Тож ми плануємо співпрацювати з іншими брендами та створювати спільні проєкти.

Відкриття 6-ї філії у такій локації — це черговий крок до розширення нашої філософії сервісу та підняття рівня барбер-культури в регіоні» — підсумовує Андрій Коцур.

 

 

 

На Промприладі відбувся третій всеукраїнський Brave Summit, який зібрав понад 300 учасників та 20+ спікерів

У вересні в інноваційному центрі Промприлад провели третій Brave Summit — щорічна бізнес-подія, у межах якої підприємці, лідери та новатори обговорюють найгарячіші виклики сьогодення та діляться стратегіями для розвитку в непростих умовах.

Цьогоріч у фокусі події: Екосистеми. Інновації. Лідерство. Захід об’єднав велику бізнес-спільноту з понад 300 учасників та більш як 20 спікерів.

 

 

На учасників чекали 4 панельні дискусії, 4 воркшопи та 18 спікерів, серед яких, зокрема: Валерій Пекар, Вячеслав Климов, Софія Опацька, Ростислав Вовк, Євген Глібовицький, Тетяна Водотика, Юрій Филюк. 20 вересня говорили про лідерство у часи невизначеності, асиметричні стратегії зростання та стійкості для українських підприємців, роль жінок у відновленні економіки країни та соціальні інновації.

 

 

А вже 21 вересня кожен охочий зміг взяти участь у воркшопах для бізнесу на теми фінансів та законодавства, інклюзії як частини нової України, запуску власної справи з нуля та залучення грантів для бізнесу. Переглянути запис Brave Summit ми пропонуємо за лінком. Також ви можете прочитати про подію більше у матеріалі Vector.

Також на Brave Summit побувала мандрівна студія Радіо Сковорода, які провели 8 натхненних розмов про лідерство, виклики часу, інновації та екосистеми. Записи зустрічей доступні на подкаст-платформах.

 

 

Серед гостей:
– Валерій Пекар, викладач Бізнес-школи УКУ та Kyiv-Mohyla Business School
– Анастасія Слепцова, співзасновниця The Possible Fund та Alliance
– Юрій Филюк, CEO Промприлад, і Тимофій Брік, ректор Kyiv School of Economics
– Ольга Шаповал, виконавча директорка Харківський ІТ Кластер
– Наталка Цмоць, Надзвичайний і Повноважний Посол Канади в Україні
– Софія Опацька, голова Наглядової ради Бізнес-школи УКУ та членкиня наглядової ради Промприладу
– Людмила Крижановська, керівниця Фонду Промприлад, та Богдана Борущак, Senior analyst Дослідницька агенція Fama
– Ростислав Вовк, CEO Kormotech та інвестор Промприладу

 

Дякуємо за підтримку саміту The Possible та ПРООН в Україні. Партнери події 一 Бізнес Школа УКУ, Спілка Українських Підприємців, Бізнес-асоціація Івано-Франківська та Дія.Бізнес Івано-Франківськ

«Нова економіка Івано-Франківська (NEF)» став переможцем премії Ukrainian Enterprise Promotion Awards

Проєкт NEF отримав відзнаку у номінації «Сприяння підприємницькому духу» та став одним із двох проєктів, які представлять Україну на європейській премії European Enterprise Promotion Awards (EEPA). 

 

Премія Ukrainian Enterprise Promotion Awards (UEPA) призначена для нагородження тих, хто сприяє розвитку малого й середнього підприємництва на національному, регіональному та місцевому рівнях. Всього було подано 120 заявок, і ми стали одними з шести проєктів-переможців, яких відзначило незалежне журі з підприємців, академіків та бізнесових асоціацій.

 

 ​​

 

 

 

Промприлад — один із ключових партнерів, які вже впродовж 2.5 років займаються реалізацією «Нової економіки Івано-Франківська». Зокрема, у липні у межах проєкту NEF в інноваційному центрі запрацював Центр розробок та продуктового дизайну ПОЛЕ. А крім того, команда NEF спільно з партнерами організувала більш як 500 консультацій для підприємців, надає грантову підтримку для бізнесу та продовжує досліджувати екосистему інновацій та підприємництва в Івано-Франківську. 

Надзвичайно радіємо за успіхи проєкту, покликаного створювати продукти та можливості на перетині бізнесу, дизайну, технологій та новаторства.

Читайте більше деталей у новині на сайті Міністерства економіки України.

Резидентка Промприладу Марта Кондрин вирощує рослинні матеріали як замінник тваринної шкіри

Шкіра, виготовлена з міцелію грибів — революційний крок у світі моди та інновацій, адже слугує екологічною альтернативою натуральним матеріалам. В Україні цей процес перебуває ще на етапі досліджень та виготовлення перших зразків. Своїми успіхами у виробництві мікошкіри може поділитися Марта Кондрин — підприємиця, співзасновниця стартапу Mycelia Tech та крафтової мануфактури Shuflia, розміщеної в інноваційному центрі. Сьогодні Марта спільно з командою вже запустили перші готові вироби з самостійно вирощеної рослинної шкіри. 

Розповідаємо, у чому перевага використання мікошкіри в текстильній індустрії та які виклики долають у цьому процесі розробники.

 


Mycelia Tech — біотехнологічна компанія в Івано-Франківську, яка займається дослідженням властивостей міцелію для створення стійкого біоматеріалу. На відміну від натуральної шкіри, цей продукт вирощують на органічній основі без шкоди для тварин та довкілля.  

 

 

Співзасновниця стартапу — підприємиця Марта Кондрин, яка стала переможницею грантової програми «Talents for Ukraine» від KSE Foundation та отримала $5 000 на розвиток своїх бізнес-ідей. Ми також знаємо Марту як резидентку Промприладу, співзасновницю майстерні шкіряних виробів Shuflia — одні з перших резидентів інноваційного центру Промприлад.

 


Як зазначає Марта, натуральна шкіра — довговічний та міцний матеріал для виготовлення аксесуарів, предметів одягу чи взуття. Проте промислове тваринництво нерозривно пов’язане із забрудненням довкілля та завдає шкоди не лише тваринам, але й людям, які працюють на виробничих процесах.

 

 

Чимало світових брендів вже застосовують новітні розробки, здатні замінити натуральний матеріал. Наприклад, нідерландський бренд YUME YUME створив першу у світі колекцію одягу зі шкіри грибів, а мексиканський проєкт Desserto презентував сумки, виготовлені на основі зелених кактусів.

 

 

Марта Кондрин спільно з біотехнологом, доцентом кафедри біохімії та біотехнології ПНУ Олегом Лещаком зупинилися на вирощуванні «грибної шкіри» з міцелію. Йдеться саме про кореневу систему гриба, яка росте під землею. Для успішного результату вкрай важливе поживне стерильне середовище, де відбуватиметься нарощування міцелію на субстрат. Перший зразок матеріалу розробникам вдалося виростити за 46 днів.

 

 

За таким темпом росту, будовою та іншими властивостями грибний міцелій дуже подібний до натуральної шкіри. У світі з нього вже виготовляють не лише сумки, одяг чи аксесуари, але й вази, горщики для квітів, предмети декору, цеглу.

 

 

Ідея працювати саме з міцелієм прийшла до Марти під час її подорожей південно-східною Азією. В Індонезії підприємиця познайомилася зі стартаперами з Mycl Bio, які впродовж 10 років вирощували та постачали гриби для ресторанів. А згодом почали виготовляти з них біошкіру, пакування та навіть м’ясо.

 

У процесі досліджень Марта також познайомилась з українською науковицею Дар’єю Цапенко, яка працює з темою міцелію в Нідерландах. Зокрема, дослідниця презентувала на міжнародних виставках гуню з конопляного волокна та плащ із насіння чіа.

 

 

За 2023 рік підприємиця отримала низку грантів на розвиток проєкту, зокрема від Київської школи економіки, Міжнародної Організації Міграції (МОМ), Дія.Бізнес єРобота. А в червні Марта стала однією із двадцяти переможців програми підтримки бізнесу в межах проєкту «Нова економіка Івано-Франківська» та отримала інноваційний ваучер в розмірі до 60 000 гривень на реєстрацію технології вирощування міцелію.

 


Сьогодні команда Mycelia Tech працює в лабораторії ПНУ, а також в Центрі розробок та продуктового дизайну ПОЛЕ на Промприладі. Зокрема, в одному з боксів лабораторії інноваційного центру відбувається ріст та інкубація міцелію на різних поживних середовищах. 

 

«Ми раді оголосити про запуск наших перших готових виробів з нашого матеріалу. Майстрині з Shuflia нам у цьому допомагають. Для нас це дуже важливий етап, бо прагнемо створити досконалий матеріал, який доступний для людей та брендів. Доступний за ціною, з високою якістю та довговічністю. Водночас дотримуючись принципів сталості, екологічності та нешкідливості» — зазначає Марта Кондрин.

 

Ознайомитися з продукцією Mycelia Tech можна на сайті: https://myceliatech.com/shop. Також розробники відкриті до співпраці з брендами сталої моди з усього світу.

 

 

Кожні 200 грн з проданих готових виробів команда спрямовуватиме на 3D-друк виробів для наших захисників. Mycelia Tech вже пів року займається таким друком на базі своєї лабораторії.

 

Якщо вам цікаво використовувати матеріал Mycelia Tech  для створення аксесуарів, предметів одягу чи інших модних речей, надішліть свій запит на адресу marta@myceliatech.com 

У Франківську на Промприладі відбувся Благодійний Фестиваль Незалежності

Понад 25 захопливих атракцій, ярмарок локальних майстрів та концерт просто неба — на Промприладі відзначили День Незалежності, зібравши 100 тис. грн на підтримку українських захисників.

 

 

Упродовж всього дня гості могли взяти участь у професійних воркшопах, навчитися давніх українських ремесел, продегустувати чай з різних куточків світу, зробити портретне фото чи спробувати себе у ролі телеведучого, зіграти у шаховому турнірі чи станцювати пристрасну бачату. Також у дворі Промприладу працював ярмарок локальних майстрів, де можна було придбати сувеніри, прикраси, скульптурні ляльки, керамічні та бетонні інтер’єрні вироби, футболки та вовняний декор. Загалом фестиваль відвідали близько 4 тис. гостей з Франківська та інших міст України.

 

 

Кульмінацією фестивалю став виступ франківського музично-соціального постпанк-гурту «Пенсія», який відвідали близько 500 людей.

Подія об’єднала 50 резидентів та партнерів Промприладу та Foodoteka, які, згідно з умовами заходу, від 20 до 100% свого прибутку від фестивалю перерахують благодійність. У підсумку вдалося зібрати 66 446 грн на збір фонду допомоги прикарпатським військовим SUN

 

Благодійний складник — важлива частина кожної події, яку ми проводимо на Foodoteka. Кожного разу частину коштів ми передаємо на один з дружніх фондів, яким довіряємо.

 

Дякуємо кожному, хто розділив цей особливий день разом з нами. 

Підготувати 10 000 фахівців для українського ринку праці: Київська школа економіки та Промприлад запускають спільний проєкт

Київська школа економіки та Промприлад розпочали стратегічне партнерство й запустили спільний проєкт Upskill Now!, в межах якого  планують підготувати 10 000 спеціалістів, яких потребує український ринок праці.

9 серпня в Івано-Франківську на заході з представниками бізнесу, освіти, міжнародних організацій та Міністерства економіки Київська школа економіки (KSE) й Інноваційний центр Промприлад обговорили проблеми кадрового голоду в Україні й оголосили про старт партнерства та запуск спільного проєкту Upskill Now!. Мета проєкту — допомогти подолати кадрову кризу в економіці, в першу чергу через підготовку професіоналів, потрібних українському ринку праці.

 

 

«Нас з KSE поєднує повне візійне співпадіння. Ми бачимо Україну сучасною, прогресивною, динамічною країною, яка навіть в умовах війни продовжує розвиватись. З обох сторін ми шукаємо як у свій спосіб допомогти нашій країні перемогти у війні. Сьогодні ми об’єднуємо зусилля навколо подолання виклику кадрового дефіциту в економіці країни. Щиро вірю, що разом ми можемо зробити значно більше, ніж по окремості», — зазначив Юрій Филюк, CEO Промприлад.

 

Основний складник Upskill Now! — програми перекваліфікації та підвищення професійних навичок, які допоможуть спеціалістам з різних цільових аудиторій, зокрема молоді, жінкам, ветеранам/кам, знайти своє місце на українському ринку праці. Також випускникам проєкту допоможуть з працевлаштуванням. Окрім цього партнери шукатимуть й інші дієві способи, як допомогти українській економіці долати кадрові виклики. 

 

 

«Ми об’єднуємося навколо дуже конкретної цілі — підготувати 10 тисяч реальних спеціалістів для реальної економіки в Україні та робити це прямо зараз, не відкладаючи. Upskill Now! — не просто партнерський проєкт на дві інституції, ми створюємо платформу, яка відкрита до співпраці», — пояснює Тимофій Милованов, президент KSE.

 

 

Перший крок проєкту — комплексне дослідження потреб і запитів українських компаній, аби зрозуміти, яким фахівців їм бракує. Якщо ви уже маєте ідеї та пропозиції щодо проєкту або хочете розказати про потреби вашого бізнесу, пишіть нам на пошту upskillnow@kse.org.ua. 

На Промприладі запрацював Центр розробок та продуктового дизайну ПОЛЕ

В інноваційному центрі відкрили новий простір ПОЛЕ — Центр розробок та продуктового дизайну, який включає відкриті майстерні, R&D офіси, лабораторії, коворкінг, майданчик для проведення тематичних подій.

 

 

ПОЛЕ — проєкт міської лабораторії МЕТАЛАБ, над яким команда працювала впродовж останніх 6 років. Центр займає 3 поверхи загальною площею понад 1000 м². У просторі представлені 6 виробничих напрямків: дерево та металообробка, 3D-друк/3D-сканування, кераміка, текстиль, лабораторія сталих матеріалів. Кожна майстерня має професійне обладнання, з допомогою якого мейкери можуть тестувати власні розробки та продукти, зокрема перед запуском багатосерійного виробництва. Також передбачені коворкінг та офісні приміщення для команд, які працюють у сферах науки, інженерії, робототехніки, архітектури, дизайну тощо.

 


У межах відкриття ПОЛЕ для гостей провели екскурсію, познайомили з командою МЕТАЛАБ, резидентами та їхніми розробками. Також організували відкриті воркшопи: експериментували з металом та фрезеруванням глини, працювали з вовною на верстаті, ліпили з глини прототип трипільської Венери, а також тестували 3D-друк і сканування.
 

 

 

У ПОЛЕ ви маєте змогу:

  • розмістити своє малосерійне виробництво або налагодити нове, користуючись наявною експертизою та інфраструктурою;
  • навчитися працювати з обладнанням;
  • прототипувати і тестувати нові продукти;
  • мати офіс для своєї команди;
  • обладнати власну лабораторію чи R&D;
  • провести чи відвідати воркшоп або подію;
  • працювати в коворкінгу.

До співпраці запрошують локальних виробників, винахідників, дизайнерів, стартаперів, підприємців, інноваторів та просто допитливих людей, яким цікаво розробляти продукти. 

 

 

У Центрі ПОЛЕ вже працюють спеціалісти різних галузей, зокрема у просторі розмістилась експериментальна майстерня Ґушки виробника натуральних виробів з вовни, майстерня робототехніки FSPACE, брендингове агенство Brendari, керамічна майстерня NADIIA. Крім того, Центр працює у напрямку соціальних проєктів: тут безоплатно створюють меблі та необхідні речі для внутрішньо переміщених людей.

 

 

«Для нас завжди був важливим соціальний, гуманітарний аспект. Ми тут робимо меблі для переселенців, мобільні пристрої для перевірки води. Херсонщині багато допомагали. У нас є партнери, які мають такі інноваційні інфрачервоні панелі, що просушували стіни після потопу», — ділиться керівниця урбаністичної лабораторії МЕТАЛАБ Анна Пашинська.

 

 

Вже сьогодні на Промприладі виготовляють індивідуальні меблі, шиють брендовий одяг на експорт у Європу, патентують дизайнерські вироби з металу, розробляють вуглецеві акумулятори нового зразка, друкують медичне обладнання та протези для поранених військових. Відкриття нового простору ПОЛЕ дозволить розвинути креативні індустрії в Івано-Франківську та зробити місто одним із центрів інновацій в Україні.

 

 

Щоб дізнатися детальніше про можливості резидентства, обладнання та офіси, зверніться на сторінку ПОЛЕ у приватні повідомлення: https://www.instagram.com/pole.works/  Або пишіть: pole@metalab.space 

 

Оновлення просторів відбувається у межах проєкту «Нова економіка Івано-Франківська», що фінансується Європейським Союзом в межах програми Мери за економічне зростання.

 

На Промприладі запустили новий робочий простір для бізнесів та громадських організацій

В інноваційному центрі запрацював Prom Work Space — простір, який включає 22 обладнані офіси, розраховані на 140 робочих місць, а також коворкінг та переговорні кімнати. Для резидентів доступні зум-кімнати, просторна лаунж-зона, відкрита тераса, дитяча кімната та кухня з каво-пойнтом. У новій локації можна орендувати як офіс для команди, так і індивідуальне робоче місце у спільному офісі. Новий простір став продовженням діючого простору на 3 поверсі Промприладу, об’єднаний літньою терасою.

 


Крім того, лаунж-зона Prom Work Space функціонує як подієвий майданчик для камерних подій, презентацій, бранчів або фотосесій у вихідні. Дитяча кімната, обладнана м’якими меблями та наборами для творчості, стане відмінним рішенням для батьків, які прагнуть продовжувати працювати.

 

 

Ми забезпечуємо розвинену внутрішню інфраструктуру, стабільний інтернет та безперебійне живлення. А також — спільноту, комфорт, безпеку простору та доступ до всієї інфраструктури Промприладу. Резиденти нового простору отримують не лише затишне робоче місце, але й мають змогу відвідувати освітньо-культурні події Промприладу та брати участь у навчальних програмах від Фонду Промприлад. А також мають можливість консультуватися з експертами, обмінюватися досвідом та запускати спільні ініціативи. 

 

Громадські організації та бізнеси з соціальною складовою можуть отримати гранти на оренду робочих місць в офісах. Команди відібраних Фондом учасників отримають можливість покрити вартість оренди робочих місць на 100%, 50% або 30%.

 

 

У Prom Work Space вже працюють команди MacPaw, ReStart Ukraine, MFT, Енергетична Академія ІФНТУНГ, представники компаній iDeus, Google, Intetics, HebronSoft. Загалом же в інноваційному центрі сьогодні функціонують 52 бізнеси та організації, серед яких: офіси інноваційних компаній та офіс інвестицій міської ради, крафтова майстерня, мультимедіа лабораторія, фотостудія, Центр розробок та інновацій «POLE», R&D Centre, художня майстерня, друкарня, коворкінг та центр робототехніки, танцювальна школа, конференц-зал та сортувальна станція. 

Крім того, на Промприладі розміщений найбільший фудмаркет на Заході України, що об’єднав 15 різних гастрономічних концепцій. Ставайте резидентом Промприладу та долучайтесь до екосистеми інновацій, імпакту та креативної економіки.

 


Щоб дізнатися деталі оренди робочого місця на Промприладі звертайтесь за контактами: +38 (0682) 30-23-02, welcome@promprylad.ua