Зміцнюємо муніципалітети та розвиваємо спроможності місцевих проєктних команд в Україні: триває тримісячна навчальна програма для українських муніципалітетів

Фонд Промприлад бере участь у проєкті «Підтримка швидкого економічного відновлення українських муніципалітетів» (SRER). Проєкт фінансується урядом Німеччини та впроваджується Програмою розвитку ООН (UNDP) в Україні.

Представники 12 цільових муніципалітетів мали можливість вивчити досвід Промприладу у створенні та управлінні центрами підтримки бізнесу. Протягом шести тижнів учасники навчались:

• Розробляти та впроваджувати ефективні стратегії для своїх бізнес-просторів.
• Оптимізувати операційні процеси та керувати проєктами.
• Налагоджувати партнерські відносини з зацікавленими сторонами.
• Застосовувати дієві маркетингові інструменти та просувати свої послуги.
• Ефективно управляти фінансами та залучати кошти.

Ця комплексна програма навчання має на меті надання муніципалітетам знань та практичних навичок, необхідних для створення бізнес-просторів та розробки стратегій розвитку бізнесу на їх основі.

 

 

Проєкт охопив як великі обласні центри: Луцьк, Рівне, Житомир, Чернігів, Тернопіль, Хмельницький, Вінниця та Івано-Франківськ, так і відносно невеликі міста: Звягель, Стрий, Сміла та Лозова. У цих містах вже активно ведеться робота над створенням інноваційних майданчиків для підтримки підприємців-початківців, мікропідприємців та представників креативних індустрій.

Ось деякі приклади того, як завдяки проєкту змінюється локальний бізнес-ландшафт:

• У Рівному планують реконструкцію комунального приміщення, де облаштують новий центр підтримки підприємців-початківців, 2 шоуруми для харчових продуктів та непродовольчих товарів, а також виставкову зону та простір для ЦНАПу.
• Підприємці Луцька, що працюють у сфері послуг (ІТ, фінанси тощо), матимуть доступ до подієвого простору, який буде створено шляхом реставрації комунального приміщення колишнього кінотеатру «Батьківщина».
• У Хмельницькому створюється простір ProModni, який стане осередком для розвитку текстильної промисловості, модної індустрії та торговельно-економічного сектору. Тут підприємці зможуть отримати доступ до бізнес-простору та брати участь у мережевих подіях, що сприяють співпраці та обміну досвідом.
• Завдяки проєкту Стрий відкриє двері нового «Бойківського бізнес-центру», де збиратимуться підприємці-початківці з різних галузей. Тут їм будуть доступні R&D лабораторії та майстерні, навчальні приміщення, переговорні кімнати, а також майданчик для тренінгів, стартап-школи та B2B-зустрічей.
• У Звягелі відкриється центр, орієнтований на МСБ та ветеранські бізнеси. Тут підприємці зможуть співпрацювати з ветеранами після їхньої перекваліфікаці, отримати доступ до консультацій (з акцентом на потреби підприємців), навчання (зокрема, ІТ-навички), а також брати участь у міжсекторальних заходах (хакатони з університетами) та у інших ділових подіях.
• Івано-Франківськ стане осередком розвитку для мікро- та малих підприємств, а також представників креативних індустрій. У реконструйованому Палаці Потоцьких їм будуть доступні виставкові та подієві простори, коворкінг, артлабораторія та офіси. Підприємці зможуть пройти бізнес-навчання, отримати консультації та взяти участь у профільних майстер-класах.

Завдяки цьому масштабному проєкту муніципалітети забезпечують умови для розвитку підприємців, стимулюють інновації та сприяють економічному зростанню в регіонах країни.

 

 

 

Окрім бізнес-центрів проєкт також підтримує розвиток іншої інфраструктури, що сприятиме підприємництву у цільових громадах, зокрема: 

• Інфраструктура водопостачання:
  Чернігів планує реконструювати водопровід, щоб забезпечити безперебійне водопостачання для 35 підприємств та 42 тисяч жителів. Сміла має на меті підтримати малий та середній бізнес через улаштування понад 1000 м водопровідних мереж. Лозова проведе реконструкцію напірного колектора, що забезпечить стабільне функціонування системи водовідведення, критично важливої для понад 33 тисяч мешканців та 189 підприємств громади. 
• Виробничо-навчальна інфраструктура:
  Житомир прагне підтримати релокований бізнес та створити нові робочі місця завдяки «Лабораторії підприємництва» — муніципального простору для односерійної та дрібносерійної обробки різних матеріалів, прототипування продукції, а також виготовлення 3D-виробів.
  У Тернополі планується створення «Open Space Тернопіль», який обʼєднає в собі коворкінг, студії промислового дизайну та урбаністики, а також тренінговий центр. Це допоможе підтримати ветеранський бізнес та стартапи.
  Вінниця реалізує ініціативу зі створення «Інноваційно-технологічного парку Кристал». Цей проєкт покликаний створити умови для відновлення та розвитку бізнесів, зокрема й релокованих.

Для забезпечення ефективності проєктів на їхній фінальній стадії кожна громада проходитиме декілька обов’язкових етапів. Зокрема буде проведено серію консультацій з експертами для формування управлінської та фінансової моделі функціонування просторів. Також муніципалітети залучатимуть локальні бізнес-спільноти та громадянське суспільство для спільної розробки стратегії сталості новоствореної інфраструктури.

 

 

Разом з командою Промприладу громади визначають ті кроки, які допоможуть їхнім проєктам залишатися релевантними для громади та максимально стійкими до можливих ризиків.

Реалізація учасниками власних проєктів матиме значний позитивний вплив на їхні громади. Успішна діяльність центрів підтримки бізнесу сприятиме покращенню інвестиційної привабливості громад, зростанню доступу до участі у грантових програмах та залученню інших джерел фінансування, а також розвитку малого та середнього бізнесу, креативних індустрій та підтримці ветеранських бізнесів.

Це лише деякі з очікуваних результатів реалізації проєкту. Впевнені, що його успішна реалізація матиме довгостроковий позитивний вплив на громади. 

 

 

Статтю створено фондом «Промприлад» у межах проєкту «Підтримка швидкого економічного відновлення українських муніципалітетів» (SRER), що реалізується Програмою розвитку ООН (UNDP) в Україні за підтримки проєкту міжнародної співпраці ReACT4UA («Застосування та імплементація Угоди про асоціацію між ЄС та Україною у сфері торгівлі»), який фінансується урядом Німеччини та реалізується німецькою федеральною компанією Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH. 

 

Думки, висновки чи рекомендації, викладені в цьому документі, належать авторам/-кам та упорядникам/-цям і не обов’язково відображають погляди уряду Німеччини, GIZ, UNDP або інших агенцій ООН.