Інтерв’ю з Сергієм Позняком (GK Group, Каштан 2000 та Finstream)

Інтерв’ю з власником та генеральним директором групи компаній #FGK Group, Каштан 2000 та Finstream, першим системним професійним інвестором Промприлад.Реновація, який інвестує у проект 300 тис. дол. 

Бесіду провів Максим Немеш, директор з розвитку проекту Промприлад.Реновація.

Представтесь, будь ласка. Розкажіть чим займається ваша компанія.

–  Мене звуть Сергій Позняк. Я є власником та генеральним директором групи компаній

#FGK Group. Ця група компаній була заснована у 2000-му році. Першою групою підприємств стала компанія Каштан 2000. Я заснував її 20 років тому з бюджетом в 400 доларів. Зараз основним напрямком діяльності є фінансування малого середнього бізнесу та фізичних осіб. Наша вузька спеціалізація — це високо дохідне та надійне залучення і розміщення коштів з одного боку,  та з іншого, — оперативне фінансування проектів. Тобто до нас приходять люди, компанії, інвестори в яких є потреба використати та розмістити тимчасово вільні кошти.  Окрім того працюємо з проектами та бізнесами, яким потрібне фінансування.

Як ви вибираєте сфери для інвестування? Які для вас сьогодні є пріоритетними?
Для нас пріоритетним є перспективний малий середній бізнес.  у нас немає якогось фокусу на сфери. Якщо ми бачимо перспективний тямущий проект, — ми з ним працюємо. Працюємо як власними коштами так і залученими коштами. В нас є два правила: перше — ми особисто відповідаємо за кожну залучену гривню або долар в  проект. В повній мірі несе відповідальність і компанія; друге правило — 25 %  у портфелі проекту це наші власні кошти.

Зараз багато говорять про те, що якась одна конкретна галузь може витягнути економіку України. Одні кажуть що це IT, другі говорять про агросектор, ще інші про стартапи.  Як на вашу думку, яка із цих галузей стане найбільш перспективною для України?

Скажу вам, як учасник бойових дій, — прориватися можна тільки гуртом. Я вважаю, що  лише комплексні заходи, взаємодія та синергія, про яку всі зараз говорять, здатні витягнути Україну на комфортний економічний рівень.

Сьогодні багато хто озвучує тезу про те що, малий середній бізнес немає шансів, тому що немає грошей. Ідеї може і є, але не завжди підприємці мають змогу оцінити їх.  Як ви бачити цей малий середній бізнес? Який він зараз і якої допомоги він потребує?

Я бачу малий середній бізнес, як фундамент здорової економіки будь-якої розвиненої країни. В США 97 % компаній — це малий середній бізнес. Ми бачимо міжнародний досвід, який показує, що малий середній бізнес це реально основа економіки. В нас та ж історія. Якщо певні сервіси правильно підходять до відбору та аналізу проектів, персоналізовано пропрацьовують інвестування та кредитування бізнесу, діють не шаблонно, то тоді у нас є можливість розвинути цю основу й дійсно зробити економічний клімат більш сприятливим. Я бачу це у взаємодії великих бізнесів і малого середнього бізнесу. Це вигідно усім.  Великі бізнеси та корпорації будуть створювати для себе нормальних чесних контрагентів, лояльних партнерів і вже знайомого собі споживача, який буде в них же й споживати їхню продукцію і сам буде розвиватися. Тобто, буде прозорим, таким,  як їм треба. Так будуватимуть основу, на якій потім виросте економічний “будинок” нашої країни.

У світі стає популярною соціальна складова в бізнесі. Тобто, коли ми не просто заробляємо гроші, а коли ці бізнеси також приносять якусь не грошову додану вартість для тих мікроспільнот чи спільнот в яких він існує. Який ваш досвід роботи із соціальним підприємством?

По-перше, у нас є пільгові програми для певних верств населення. Наприклад, кредитування бізнесів ветеранів АТО.  Соціальна складова відіграє дуже важливу роль. Бо скільки б грошей бізнес не заробляв, на які висоти він би не злітав, завжди є місце, де він “живе”.  Уявіть, що є певний бізнесмен, який здійснює свою діяльність, компанія, де працюють працівники. Якщо не розповсюджувати свій досвід, не допомагати цим верствам, то соціум, в якому знаходиться цей острівець капіталізму буде нещасливий.  Якщо ж навпаки, приділяти йому увагу, то світ, в якому діє цей бізнес, буде успішно розвиватися. В ньому буде щасливіше жити та працювати. І це дуже важливі підґрунтя для створення інших бізнесів.
В нас є практика коли малі середні бізнеси, які отримували у нас фінансування,  виростали у великий бізнес. Вони ростуть та перетворюються на повністю замкнуті цикли. В нашій компанії є такі приклади, коли підприємство виросло настільки, що саме ставало інвестором в іншому бізнесі.  І таких компаній вже є декілька. Ми дослідили, для того щоб компанія почала працювати сама на себе, в середньому це займає п’ять років.
Але якщо немає соціальної складової,  то ці гроші немає де витрачати. Ти звісно, можеш їх витратити, але в такому середовищі це буде не просто. Елементарно псується настрій. Для чого тоді гроші із зіпсованими настроєм?

Які бізнеси із соціальною складовою ви вже підтримали?
Це в основному ветеранські бізнеси, які отримали наше фінансування: майже вся мережа піцерій #Veterano, виробництво тушкованки #I`m ready, виробництво ножів оборонпрому. Також ми підтримали такий благодійний проект, як дитяча енциклопедія “Найвидатніші діти України”. Ми створили дві книжки спільно із Тетяною Петраковою  та журналом Ukrainian People. Таких проектів в нас є багато. Не хочеться хвалитися. Але це реальні приклади. І зі свого досвіду я хочу сказати, —  це повертається!
Власне тому і Промприлад.Реновація. В нього дуже значна і красива соціальна складова і разом з тим потужна, правильна, чітка бізнес-модель і фінансова модель. Для мене, як людини що працює з грошима, тим більше з чужими грошима, це дуже важливо. Сама бізнес-модель може змінюватись, але фінальна модель настільки глибока і прорахована на роки, що мене це вразило. Ми зустрічались кілька разів з  Юрієм Филюком та членами команди. Мушу визнати, це, мабуть, тільки вдруге за життя я бачу такого рівня бізнес (перший раз, це було  в Остальцева), який тільки на початку свого шляху має таку якісну бізнес-модель. Ще й дуже крута фінансова модель, де кожна копійка врахована  і спрогнозована, де все скорельовано таким чином, що мені було ясно одразу.

Що вас остаточно переконало вкласти в Промприлад.Реновація?
Це, мабуть, співпраця з Юрієм Филюком. Його готовність до змін і корекції структури фінансування. Запропонована ним модель була трохи вдосконалена для отримання коштів, ми погодили всі моменти й вперед!

Промприлад.Реновація — це не Київ, і навіть не великий обласний центр. Це Івано-Франківськ, де всього 250 тисяч населення. Як ви думаєте, чому проект буде там успішний?

Ви знаєте, Західна Україна —  це потенційно підприємницький регіон. Там дуже розвинуті підприємства. В нас є новий філіал у Львові. Ми відкрили його декілька місяців тому, і він вже дає такі показники, як інші філіали при відкритті ніколи не давали. В тому числі інтеграція з Європою. Це близько до кордону, проект євро орієнтований. Він вже на слуху, туди тягнуться люди, там приємно працювати. В нього є всі перспективи вирости в потужну систему на кшталт кремнієвої долини. В мене чомусь така асоціація. Там дійсно ця перспектива є. І Львівський ІТ-кластер, і близько Захід, і сам регіон він просто насичений підприємством.

Чи вірите ви в те, що їх можна реплікувати? Бо ідея полягає в тому, що як тільки ми його реалізовуємо, будуть охочі робити такі проекти й інші міста.
Я чисто прагматично вірю в це,  бо аналізував бізнес та юридичну модель. Цей бізнес рентабельний, його  можна зробити системним і масштабувати по цілій країні. Я думаю, що наступний Промприлад повинен з’явитися у звільненому Донецьку. Там багато розібраних заводів, які ми ще повинні впорядкувати.

Які у вас очікування стосовно інвестиції у Промприлад.Реновація на найближчий час?
Ми впевнені, що це інвестиція буде вигідною. Ми інвестували в  “Промприлад” саме для того, щоб розвивати цей рух, масштабувати його в регіоні та в Україні в цілому.
Двері Промприлад.Реновація відкриті й для інших інвесторів. Хто хоче додаткових гарантій, може звертатися до нас, до Finstream  —  ми їх вам забезпечимо. Крім того, що це соціально вагомий і бізнес вигідний проект, ви ще будете мати можливість отримувати свої дивіденди в розрізі його реалізації.