Юрій Филюк ділиться враженнями про Всесвітній економічний форум у Давосі

Всесвітній Економічний Форум у Давосі 2019 відбувався в Швейцарії з 22 по 25 січня.
Співзасновник платформи “Тепле Місто” та генеральний директор “Промприлад.Реновація” Юрій Филюк представив свої проекти міжнародній спільноті 24 січня у панельній дискусії “The Future of Work: Opportunities in Creative Industries” (Майбутнє роботи: Можливості креативних індустрій) в Українському Домі (Ukraine House Davos).

Бесіду провела Рената Налисник, менеджер з комунікацій “Промприлад.Реновація”.

— Як тебе зустрів Давос? Поділись своїми першими враженнями.

Хороші враження. Давос — така собі Ворохта, тільки у Швейцарії. Це маленьке місто на кілька днів стає центром інтелектуального дискурсу про майбутнє планети. Звичайно, це дуже велика концентрація інтелекту різних людей з різних суспільних частин: бізнесмени, представники громадського сектора, відомі діячі.


— Якими спостереженнями про формат форуму можеш поділитися?  (для пром)

Там дуже класно працює формат: чудова природа, власне, маленьке містечко, де всі перетинаються. Все це сприяє тому, що зв’язки стають на диво короткими й продуктивними. Тобі, скажімо, комфортно просто підійти до будь-кого — познайомитись, поговорити, поставити запитання. Наприклад, є деякі люди і з України, і з-за кордону, поспілкуватися з якими буває не так просто, тобто є певна дистанція в комунікації. А там, на форумі, все простіше. Як на мене — це фантастичний ефект, який дає Давос.

— Як сприймають Україну та українців у Давосі?

Очевидним є те, що Україна вже є суб’єктом. Тобто вона стала дуже помітною на рівні Давосу. Ukrainian House Davos є надзвичайно активним. Він завжди наповнений життям. Там також багато гостей і з інших країн. Треба розуміти, що таких National House не так багато. В цьому плані українці активні й, безумовно, це веде до покращення міжнародних зв’язків України як геополітичного гравця . Відчувається, що на цій масштабній зустрічі ми рівноправні з іншими учасниками.

— Розкажи, будь ласка, як відбувалась панель “Робота майбутнього: Можливості креативних індустрій”, в якій ти брав участь?

Ми намагалися зрозуміти тенденції, пов’язані з розвитком креативних індустрій та нових професій, у контексті як України, так і світу. Як це впливає на загальну динаміку суспільства? Які проблеми пов’язані з новими методиками? Через призму персонального досвіду кожного з учасників панелі пробували окреслити певні тенденції й пропозиції.  Звичайно, в цій панелі я згадував і про проект “Промприлад.Реновація”, і про “Тепле Місто”, і про Urban Space. Можу сказати, що вже вкотре я бачу активний інтерес ззовні до цих проектів. Одразу після презентації до мене підійшли кілька українців та іноземців. Це дуже важливо: є проблематика, яку ми намагаємося вирішувати через наші проекти — це “зшивання” суспільства, виведення балансу в трикутнику “бізнес —  органи місцевого самоврядування —  громадянське суспільство”. І вона, очевидно, актуальна й для інших регіонів. Такі питання постають не лише перед нами —  це все наслідки суспільних “розривів”. Світ зараз думає, як робити більше. Власне, такі проекти, як наші, і “Тепле Місто” зокрема, виглядають як можливі варіанти рішень, актуальних не лише для України, а й для розвинених держав.

— Що тебе там найбільше вразило чи здивувало?

Насправді, не було нічого такого, що б шокувало чи вразило дуже сильно. В цілому тішить оцей режим відкритості. Сам формат, місце посеред гір на висоті 1500 м, вузенькі вулички. Оскільки містечко будувалось раніше, то там немає якихось “понтів”. За винятком хіба що машин. В принципі ресторани, готелі середньостатистичні, європейські. Всі живуть в однакових умовах і спілкуються один з одним. В цьому плані це гарний досвід зближення людей, незалежно від їхнього соціального статусу.

— Кого з теперішніх/потенційних партнерів/інвесторів/друзів ти там зустрів?

Зустрів багато діючих інвесторів і потенційних теж. “Магія” Давосу допомогла поговорити з кількома людьми, з якими я не міг зустрітися в Україні протягом тривалого часу. А з кимось вдалося зустрітись повторно. Люди були більш відкритими й краще “чули”. Загалом потенціалів багато. Не хочу перелічувати всіх, із ким бачився, тому що там справді було багато класних та цікавих людей. Але можу виділити одну  найважливішу особисту зустріч — із Джорджем Соросом, американським фінансистом, трейдером та інвестором. Він також відомий своєю філантропічною діяльністю.
В нас був  сніданок з Джорджем та з кількома членами правління фонду “Відродження”, завдяки якому і відбулася ця приємна зустріч.

— На яких панелях ти ще був присутнім? Які спікери (і з України зокрема) тобі найбільше запам’ятались і чому?

На кількох панелях я був повністю, на деяких — частково. З більшістю спікерів я вже був знайомий. Але цікаво було їх почути ще раз, у розрізі конференції. Це, наприклад, Роман Ващук (посол Канади в Україні), Чарльз Рокфеллер (представник однієї з найбагатших і наймогутніших родин на планеті, який працює у сфері корпоративної соціальної відповідальності), Кіра Рудик (CEO of Ring Ukraine, створила і продовжує розвивати інноваційну компанію з досліджень і розробки продуктів, зокрема найсучасніших систем безпеки для “розумних” будинків), Джон Паттон (інвестор зі стажем 25 років, який спеціалізується у сфері боргових зобов’язань на ринках, що розвиваються) та багато інших.
Варто згадати і про крутих спікерів, які були зі мною в панелі. Ігор Ліскі — підприємець та інвестор однозначно вже нового погляду. Дарія Шаповалова — це приклад того, як можна працювати на перетині західного світу та України. Також модератор нашої панелі Готьє Вассер, який є генеральним директором і президентом Data Wise Academy, а також виконавчим директором Fisher Center For Data Analytics at Berkeley. У Центрі Фішера для бізнес-аналітики Готьє очолює команду, яка працює над кооперацією факультету Haas з бізнес-лідерами для співпраці у застосуванні науки про дані та аналітики у бізнес-стратегії.
Загалом я задоволений участю у форумі та думаю, що такі події є надзвичайно важливими для України в контексті представлення її міжнародній арені.